У перший день він ішов рішучим кроком, похмурий, волосся розкуйовджене. Одягнутий був у темну блюзу, брунатні штани... гірські куті черевики. Він йшов до камери ч. 14, де звичайно перебували закуті в кайдани в’язні, призначені на смерть...
Ідея націоналізму стає для нього тим «абсолютом», який сам із себе формує увесь духовний світ поета, встановлюючи — як пише Кандиба в одній своїй молодечій статті— «систему непорушних ідей, скалу вартостей. Від нації до одиниці».