[ 18 V 1931] Дорогі Бубоньку і Мамо! Вчора їздив до Потсдаму і Вердера. Потсдам — прекрасне провінціональне місто з бароковим замком, церквами і пам'ятниками. За ним розлягається парк з палацами колишніх кайзерів з часів рококо (літня резиденція). Парк надзвичайної краси. Старезні дерева, найрізноманітніші зелені луки, різнорідні розкішні краєвиди. Я ще такого не бачив. Розкидані в ньому замки —- вицвіт рококової легкості або ампірної простоти і стрункості. В зелені, такій свіжій і пишній тепер, — вони надзвичайно мальовничі. Сила басейнів, водограїв, скульптур. Оглядав замок 5апз-5оисі, найстарша будова чистого рококо, де жив влітку Фрідріх Великий [закресл.], прекрасні покої лишилися такі, як були за його часів. Меблі, образи (здебільшого] французьких майстрів), прикраси — все збережено. Прекрасна підручна бібліотека його з 2 000 томів. В ній книга з присвятою Вольтера, що гостював у Сан-Сусі. Бачив кімнату його, спеціально кайзером для гостя оздоблену символічно-легковажними рококовими рельєфами: бузьки — ущипливість Вольтерова, папуги — розум, мавпи — бридкість (!)... Вердер — от така собі місцевість, куди їздять під час цвітіння дерев німці впиватись овочевим вином. Нічого звідти краєвиди на піскові береги Наvеl’я з зеленими лісами над ними і озерні простори Назад вертався пароплавом. Дорога була незрів[н]яна. Оглянув всю систему приберлінських озер (Ванзее і т.д.). Сила човнів, моторових, весельиих, вітрильних. Вражіння моря! Сміх, веселощі Літають лебеді і кидаються на воду. Влетіло і мені все це досить здорово — 66 кс, та я не шкодую. Вдруге, може, не матиму нагоди там побувати, а побачити це все треба було. 18.V. Цим кінчаю свої описи. Коли буде цікавитись Люда — перечитайте їй. Цілую. Олег
