[1932-1934] Пишу вам на ясні зорі з краю турецького, з країни бусурманської Куди не глянь — турки та такі, ніби зійшли з кону "Запорожця за Дунаєм". Чумазі, карикатурні, пояси з 1/2 м завширшки, хто зна, чи там нема пистоля або й се-мип'ядниці Чисті тобі конкуренти Козака Мамая та Ґанджі Гандибера. Я в Шу-мені (недалеко Варни). Цілий день робив у музеї, тепер їду до Разграду, а тоді в Букорешт. Що за небо тут вночі, як в 1001 ночі Синь, глибина і півмісяць ме-четів. їх тут штук 10 в селі, деякі дуже старі, одна з них розкішна — східної архітектури! Церкви малі і забилися в кутки. Турки походжають по вулицях в товаристві буйволів (підозріла тварина, не дивиться тобі в вічі і рохкає, як свиня). Люде тут замість шапок носять чалми і замість насіння лузають сухий горох! Місто дуже мальовниче. Переночував у найкр[ащому] готелі за 20 л[евів]. Вечеря у фешенебельному] ресторані — 16 левів... Кошик винограду так кіл з 8 коштує 10 левів (2 1/2 корони). От куди приїхати пожити серед екзотики здоровим життям. Коли мої справи підуть добре, так і зробимо, але восени, щоб Муму не було гаряче. Сонце тут потворно сліпуче і гаряче. Дорога — краса неймовірна. Гори, скелі, а хмари на небі — сніг та й годі. Цілую гаряче. Боб [Р.S.] Я щасливий страшенно.
