Мій коханий Батьку! Знайшов мене по блуканнях Твій з Мамою лист з II.VІІІ та два листи з 31.VІІІ і 4.ІХ. Так шкода, що Ти не вибрався до Камбергу — бодай раз мав би справжні можливості ловлі і спомини та гордість на все життя. Якщо тільки буде дозвіл і стипендія — то їхати — нема що вагатися. Дозвіл на поворот завжди отримається. Це найкраща можливість якось жити родиною, і мене бере сум, коли подумаю, що Ти заздалегідь [закресл.] засадничо від цього плану відмовляєшся. Чув я, що є кілька листів від Марусі і Галі для нас — але вони ще десь у дорозі, коли зовсім не загубились. В кожному разі радий, що хоч знаю, що вони живі і подають голос. Мамо, дорога! Дякую Тобі за лист. Коли писання справляє Тобі такі труднощі, то я не хочу Тебе силувати — став на батькових листах приписку свою і все. Головне, щоб я знав, що Ти здорова і не падаєш духом — а Ти ж між нами трьома завжди була найбільш життєва і бадьора. Цілую міцно обох. 10. ІХ- [Підпис О.Ольжича]
