Новітнє українство, віднаходячи і усвідомлюючи собі свою національну істоту, звертається до джерел традиції, глибше, повніше та істотніше схоплюючи її зміст і форму, те стале, що в ній творить невід’ємну, питоменну характеристику нації.
Спираючи себе на нашій історичній культурній традиції, що про неї свідчать наші літописи, що її несе наша майже тисячолітня література, театр, музика, образотворче мистецтво, архітектура, наша науково-освітня думка і наша національна церква, новими очима сприймає теперішнє українство теж свою культуру нар од ну, яка творить саму основу національної духовости й культури. Вона бо відбиває ще давніші доби життя нашого народу, які губляться у млі тисячоліть …
… Коштовні скарби української народної культури мають бути повно використані в нашому житті і культурному будівництві …
