Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки, Коли раз у раз на сходах б'ють дверима, А знадвору чуть блаженний крик трамваю! Як тріпочуться упоєні фіранки! Щастя! Щастя? (Не виходить рима). Я схопилась і співаю, і співаю. ..........................................................
Завтра день останній (день останній!) в школі. А в суботу будем вже у Черношицях, Черношицях, де цвітуть тепер "акати". Там опівдні вкриють острів голі, А увечері Стецько затягне "Гриця" І Євген всіх буде проводжати.
- Олю, ах, ходім!.. - І рвучко тріпонулись коси. Милий міст, Влтава мрійно-зизоока, І фіялкові на злотнім тлі Градчани. В Черношицях?.. Певне, свищуть коси, І верта Оксана з-над потока, І Олег без Оксани. ............................................................
