|
 |
|
|
Олег Ольжич |
|
Каталог статей
Душа обважніла, як жорна
Душа обважніла, як жорна,
В полоні страшного і злого.
Земля благодатна і чорна
До решти знесилила ноги.
І от її знов розбудила
Хода круторої пари.
І серцю, як перше, є мило
Стрічати вечірню отару.
Лише ковалі невсипучі,
Куючи від сходу до сходу
Металь небувалий, сліпучий,
Ворожать майбутні походи.
|
| Категорія: Твори | Додав: tora1616 (05.08.2011)
|
| Переглядів: 599
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
