|
 |
|
|
Олег Ольжич |
|
Каталог статей
Хтось метнув неминучу стрілу
Хтось метнув неминучу стрілу.
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння.
Заступило веселкою зір.
Чисті барви на диво веселі.
Замість неба, і міста, і гір
Небувалі пливуть акварелі.
Ти, що мечеш всі стріли, один,
Тільки ласка — стріла твоя злотна:
Замість жаху бездонних глибин —
Дать уздріти барвисті полотна!
|
| Категорія: Твори | Додав: tora1616 (05.08.2011)
|
| Переглядів: 687
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
