|
 |
|
|
Олег Ольжич |
|
Каталог статей
Краса, розмріяна краса
Краса, розмріяна краса,
Вже не одягне цю країну.
Хіба, як перше, - небеса
Так само родяться і гинуть?
Уже не звабити руки
Маленьким щастям чи жагою.
Уста - обвітрені, різкі -
Зазнали дужчого напою.
Для них, проторюючи путь,
Чи дух не вищу радість випив?
Вони ж ідуть, вони ідуть,
Чиї серця - як смолоскипи.
|
| Категорія: Твори | Додав: tora1616 (05.08.2011)
|
| Переглядів: 559
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
