Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. Брови розкинулись вільно на рівнім чолі.
Довго-бо йшли ми крізь доли, і гори, і кручі; Світ не радів нам, упертим, бундючним і злим,— Лінії завжди ламались суворо й рішуче, Барви навколо лягали камінням важким.
Шкуру й волосся нам теж переситила барва. Риси суворі на видах врізьбили бої. ... Легко і ясно лежати в поплутаних травах... Трави і квіти візьмуть собі барви мої.
