У Цезаря, в одній з останніх книг Про Галлію, холодній і прозорій, Є незабутнє місце. Він обліг Аварикум. В одвічному роздорі Розтерзані галлійці на цей раз Були невгнуті, і високі стіни, Від варварів обсаджені гаразд, Поборювать підкочено машини. Бій був тугий, як, може, не один, Всю ніч невгавна боротьба тривала, І Цезар бачив, як одна з машин Поцілила на мурі міста галла.
Умлівіч другий вискочив на труп, Пристріляна машина стяла й цього. Тоді став третій... І смертельну гру До ранку спостерігано самого. І війську, і для Цезаря вона Лишилася на все незрозуміла. Дух - крига і - стихія вогняна. Плекання тіла - й спалювання тіла.
