Не повітря - найтонші звуки, Не долина - блакитний дим. І весни пустотливі руки У волоссі моїм. В наших пестощах щось зелене, Хоч жагуче тужна вона. Вона трохи старша за мене, Ця смаглява весна. Ой, це примха тільки, напевне, - Зрада тут, під цими грудьми. Я схоплюсь, я обурюсь ревне. І посваримось ми.
