Автонім: Олег Олександрович Кандиба. Інші псевдоніми: Карда Д., К.Костянтин, О.Невідомий, О.Світанок, О.Лелека, М.Запоночний. Криптоніми: О., О.К. Народився Олег Олександрович Кандиба у Житомирі в родині поета О.Олеся (Олександра Івановича Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом, а завершував на еміграції у Празі. Закінчив Карлів Університет у 1929р. Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений читати лекції з археології у Гарвардський університет (США), де 1938р. заснував Український науковий інститут. Але йому судилася інша доля. Після заснування 1929р. ОУН він обирає шлях професійного революціонера, очолює в Центральному проводі культурний сектор, а згодом стає заступником голови проводу ОУН. У 1944 р. був схоплений гестапівцями у Львові і закатований у концтаборі Заксенгаузен 9 чи 10 червня 1944 р. О.Ольжич - автор двох прижитєєвих збірок: "Рінь" (1935) та "Вежі" (1940). Третя, посмертна, збірка "Підзамчя" вийшла в 1946 р. Писав цікаву прозу і пристрасну публіцистику. Всією творчістю утверджував у читачів героїчний світогляд, героїчний чин, який тільки, навіть ціною власного життя, може привести до свободи.
