"Назверх він скромний і стриманий, дає другим говорити за себе, але все довкілля відчуває його перевагу і зверхність. Та його божеська простота! Ніколи він не давав комусь зрозуміти свою елітність, вивищеність над кимсь. Але це відчувалось, хотів він того, чи ні, і, може, якраз через ту його божеську простоту. Особисто мені він здавався "надлюдиною”. Я заперечувала в ньому навіть усі щоденні потреби, як от, наприклад, потребу їсти. Це не погоджувалось з воїм уявленням Ольжича, хоч до цього він не давав жодної спонуки: тримав себе завжди так природно.”
"Назверх він скромний і стриманий, дає другим говорити за себе, але все довкілля відчуває його перевагу і зверхність.