Олег Ольжич

Не повітря - найтонші звуки, 
Не долина - блакитний дим.

З ЦИКЛУ "КАМІНЬ"

Вже перший сніг, мов ковдрою товстою,
Усе укрив - і воду, і поля.
Під цим зимовим снігом, промочена понура,
Обшарпана, спить матінка-земля.

3.ХІІ.1922

Вже ціла зграя збіглась їх
Над чорним і роздутим тілом
Затонських, Скрипників отих,
Кому здохлятини кортіло.

Чудеснії вівці в загоні стоять.
Забиті, голодні - паркани їдять.
Голодною смертю здихають вони,
І трупи їх топчуть голодні брати.

"Вісник" 1933/401

Розвивається долі, в яру, черемшина, 
А на річці човни — вже готові.
Я складаю всю зброю і плащ біля тину
І привалюю двері дубові.

Вірші для Марини Антонович

Воно дощем золотим спадає золотим
Тобі на серце - і життя щоденне
Здається святом, палацом - твій дім,
І кожне діло є благословенне.

26.1.1941

А гострозоре, мужнє покоління
Уже росте на молодій землі.
П. Филипович