Олег Ольжич

 (21 серпня 1931 р.)

Альманах "Сурма”, Прага, 1941.

Календар-Альманах Нового Шляху, Торонто, 1977, с. 81-82.

Хтось метнув неминучу стрілу. 
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння.

 

Чорно-синяву рінь гризучи,
Нарікає і стогне ріка.
Поруч мене — гнучка і струнка,
Як скельниця оця на плечі.

 

Все нижче сонце потойбіч дороги,
А тут, в тиші ростуть платани скраю,
Смагляві і сухі дівочі ноги
Дрібні сліди у пилі залишають.

26.1.1941

Ще, слава Богу, є такі
Дівчата, що тебе не схочуть.
Удар незримої руки
Щохвилі може нас заскочить.

1933

- Любий друже! Як тяжко зносив я
цей абсурд, що й тобі ось несу:
ні за що, ні про що полюбив я...
А одну полюбив за красу!

 1926

Я не знаю, чому мені сумно:
Наше завтра - це ж сонце і сміх,
Перемог оп'яніння безумне,
А не сутінь покоїв твоїх.

24.ХІ.1929

 
На горі розцвітає яблуня...М. Драй-Хмара