Олег Ольжич

На темних кладках сивої ріки
Б'ють білля на світанку молодиці...
І долітає крізь туман важкий
Їх пісня тужна і туга, мов криця.

 1936

На трьох горбах під знаками орла
Ми кладемо прямі основи міста.
Видноколом утомленим лягла
Навколо нього далина імлиста.

 

Молодець, -
Кінець!

1933

Ясна голубко, в галасі забав,
Що потонув у криках переляку,
Твій світлий образ осліпив вояку,
У котрий раз зорею просіяв.
Тож ясно-срібний пояс пов'язав
Твій милий берег і мою Ітаку.

ІЗ ЦИКЛУ "ЗАЛІЗО" (1932)

ІЗ ЦИКЛУ "КАМІНЬ" (1932)

Наш табор між чагарниками,
І синя - лінія лісів.
Щитів і шкур гарячі плями,
Сліпучість сонця і списів.

"Пробоєм”, Прага, 1941

Нащо слова? Ми діло несемо.
Ніщо мистецтво і мана теорій,
Бо ж нам дано знайти життя само
В красі неповторимій і суворій.

Не зірвеш сонця, кат, з небес,
Не зірвеш України стяга!
На вашім боці сам Зевес,
На нашім боці перевага.

23.ХІ.1920