|
 |
|
|
Олег Ольжич |
|
Каталог статей
У категорії матеріалів: 144
Показано матеріалів: 51-60 |
Сторінки: « 1 2 ... 4 5 6 7 8 ... 14 15 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Цілу ніч верзлися сни недобрії,
Рідний замок в мареві заграв.
Цілу ніч, страшний такий, на обрії
Срібний місяць пущами блукав.
|
|
М. Б.
Під дверима припали, ждучи,
Загорнулись в завіси червоні.
Наші руки стискають мечі.
Кров прибоєм кидається в скроні.
1932
|
|
Знов вітри над землею, вітри
І блакить, і розриви, і дим
Сонну землю черкає згори
Смерть черкає крилом голубим.
1930
|
І вірити, і прагнуть - не вотще.
Безсмертне - і величне; і ясне-бо.
Ось лине хмара з літеплим дощем,
І розверзається врочисте небо.
1933
|
|
І дні, і ночі... (Таж коли, коли?)
Весна. (Остання чи передостання?)
Хіба ж не всі прекрасні ми взяли
Дари дитинства і дари кохання?
|
І жили у розкошах, слабі і блудливі,
І не вірили в велич Кінця.
Та колись уночі, в блискавицях і зливі,
Він злетів у порожні серця.
|
|
І нудьга ж осінньої негоди!
В сірій мряці серце потопає.
Та пливуть, пливуть понурі води,
Брінінг пада, Папен уступає.
1934
|
|
Вірші для Марини Антонович
|
|
|
